Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow син-спад arrow СІЛЬСЬКІ СУДИ
   

СІЛЬСЬКІ СУДИ

- 1) Суди часів Гетьманщини на тер. села, які розглядали дрібні крим. та цив. справи. Поділялися на суди для козаків і суди для селян. У С. с. для козаків головував сільс. отаман; разом з ним засідало 2—3 представники козацтва. Часто ці суди передавали справи до вищих судів (сотенних) або зверталися до них по роз'яснення, як чинити в тій чи ін. справі; нерідко виконували доручення вищих судів. Скарги на рішення цих судів розглядалися в сотенному суді. До складу С. с. для селян входили війт як голова і 2—3 представники місц. селянства. Скарги на рішення цих судів розглядалися ратуш, судами. У зміш. спорах між козаками і селянами збирався міжстановий суд, до якого входили, крім сільс. отамана і представників козац. товариства, також сел. керівник — війт і представники громади.

2) Після селянської реформи в Росії 1861 — суд. установи низового рівня (називалися також селянськими волосними судами). Утворювалися вони на підставі прийнятого Загального положення про селян, які вийшли з кріпосної залежності 1861. Обиралися з числа грамот, домовласників, котрі досягли ЗО років і відповідали числен, вимогам. Розглядали дрібні майн. спори та справи про незначні провини членів сільс. общин. Вони могли присудити штраф, зобов'язати відшкодувати шкоду, завдану протиправною дією, засудити до арешту на З доби та покарання різками.

3) Громадські суди в УСРР, утворені згідно з Положенням про сільс. суди від 25.1 1931 з метою наближення судів до населення, розвантаження нар. судів від розгляду дрібних крим. та цив. справ. Утворювалися на тер. сільської ради у складі голови та його заступника, які обиралися сесією відповід. ради, та нар. засідателів у кількості, встановленій радою, але не менше 15 чоловік. Нар. засідателі обиралися заг. зборами ф-н села і затверджувалися сесією сільс. ради. С. с. розглядали справи в нероб, час на громад, засадах у складі 3 чол.: голови або його заступника та 2 нар. засідателів за чергою. До підсудності С. с. належали справи про порушення громад, безпеки та порядку, правил охорони народного здоров'я, про хуліганство, наклеп, образу, завдану словесно, письмово або дією, про завдання побоїв без тілес, ушкоджень, цив. справи про майн. позови на суму до 50 крб., позови на утримання дітей і непрацездатної дружини, якщо вони не пов'язані зі встановленням батьківства, труд, спори на суму до 25 крб. тощо. Заходами впливу були: попередження, громад, догана з оголошенням або без оголошення в пресі чи на заг. зборах, штраф до 10 крб. на культзаходи місц. значення або на потреби громад, орг-цій, примусова праця до 5 днів. Хоча офіційно С. с. не були скасовані, після 1936 вони фактично перестали діяти. Після 1961 С. с. відновили свою діяльність як товариські суди.

Літ.: Пашук А. Й. Суд і судочинство на Лівобережній Україні в ХУІІ-ХУІІІ ст. (1648-1782). Л„ 1967; Сусло Д. С. Історія суду Радянської України (1917—1967). К, 1968.

В. А. Чехович.

 

Схожі за змістом слова та фрази