Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Т-тов arrow ТКАЧЕНКО
   

ТКАЧЕНКО

Михайло Степанович (1879, м. Ніжин, тепер Черніг. обл. — 1920, м. Серпухов, тепер Моск. обл., РФ) — укр. юрист, держ. і політ, діяч. Закінчив 1902 юрид. ф-т Київ, ун-ту. Очолював київ, орг-цію Рев. укр. партії (РУП). У лист. 1903 емігрував до Австро-Угорщини, жив у Львові. В лист. 1905 повернувся до Києва. Після Лют. революції 1917 в Росії вступив до УСДРП. У березні 1917 очолив Правничу комісію Укр. Центр. Ради. У квітні 1917 на Всеукр. нац. конгресі виступив з доповіддю «Основні підстави організації української автономії», став членом Центр. Ради, згодом увійшов до Малої Ради. З 1.ХІ 1917 — ген. секретар суд. справ в уряді В. Винниченка, потім — міністр судових справ у першому уряді В. Голубовича і міністр внутр. справ у другому уряді В. Голубовича. У період Гетьманату перебував на нелег. становищі в Харкові. На VI з'їзді УСДРП у Києві (1919) очолив ліву фракцію «незалежних», яка вимагала перетворення УНР на самост. Українську Соціалістичну Республіку. Водночас Т. не порвав і з Директорією, відступив разом з нею до Вінниці та Кам'янця-Подільського, де взяв участь в утворенні 21—26.1 II 1919 Комітету охорони республіки. На установчому з'їзді утвореної на основі фракції «незалежних» Укр. ком. партії 22—25.1 1920 у Вінниці Т. був обраний до складу її ЦК.

Ткаченко Михайло Степанович - leksika.com.ua

Літ.: Романович-Ткаченко Н. На дорозі до революції. Уривки зі споминів. «Україна», 1925, кн. 4; Головченко В. І. Від «Самост. України» до Союзу Визволення України. X., 1996.

В. І. Головченко.

 

Схожі за змістом слова та фрази