Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow К-как arrow КАЗАНЬ
   

КАЗАНЬ

— столиця Тат. АРСР. Розташована на лівому березі Волги, біля впадіння в неї р. Казанки. Один з найбільших річкових портів, вузол з-ць і автошляхів, аеропорт. 993 тис. ж. (1979). Поділена на 7 міськ. районів. Засн. в 2-й пол. 13 ст. булгарами. З 15 ст.— столиця Казанського ханства, яке 1552 було приєднано до Росії. З 1708 — губ. центр. Трудящі К. брали участь у селянській війні під проводом О. І. Пугачова 7 775—75. В 1804 відкрито Казанський університет, де 1887 навчався В. І. Ленін. Перші марксистські гуртки, якими керував М. Є. Федосєєв, організовано 1888. С.-д. групу створено 1897, с.-д. орг-цію — 1899. Під керівництвом к-ту РСДРП (оформився 1903) в період революції 1905— 07 робітники К. 16—17 (29—30).Х вели збройну боротьбу і 19.X (1.ХІ) на два дні взяли владу в місті. Рад. владу встановлено 26.Х (8.XI) 1917. З 1920 К.— столиця Тат. АРСР. К.— великий пром. центр з переважанням машинобудування, хім.і нафтохім., легкої та харч. пром-сті. В К. працюють потужна ТЕЦ і металообробний комбінат. Головні маш.-буд. підприємства — об'єднання: авіац., моторобуд., "Теплоконтроль", вакуумної техніки; з-ди: компресорний, електронних обчислювальних машин, мед. інструментів, газової апаратури. Найбільші хім. підприємства: об'єднання "Органічний синтез" (фенол, ацетон, поліетилен та ін.); з-ди: синтетичного каучуку, хім. ім. В. В. Куйбишева (кінофото-плівки, спец. високочутливі й електроізоляційні плівки), побутової хімії, фотожелатиновий, хімкомбінат ім. М. Вахітова (виробляє, зокрема, стеарин, олеїн і гліцерин). Хіміко-фарм. об'єднання (виробляє мед. кетгут). Розвинута легка пром-сть: хутрова, шкіряна, взут., валяльно-повстяна, галантерейна, швейна; виготовлення лляних тех. тканин, бавовняної вати, парфюмерно-косметичних виробів. Харч. пром-сть представлена м'ясною, мол. й борошномельно-круп'яною галузями; кондитерська ф-ка, пивоварний з-д та ін. Великі з-ди буд. матеріалів (залізобетонних виробів, силікатної цегли, великопанельного домобудування). К.— важливий культур, і наук, центр країни. 11 вузів: ун-т, авіац., хім.-технологічний, інженерно-буд., с.-г., ветеринарний, фі-нанс.-екон., мед., пед., культури ін-ти, консерваторія; філіали: Моск. енерг., заочного рад. торгівлі, Волгоград, фіз. культури ін-тів. 20 серед. спец. навч. закладів. Казанський філіал АН СРСР, ряд н.-д. ін-тів, у т. ч. н.-д. технологічний і проектний ін-т хім.-фотографічної пром-сті, ВНДІ технології насосного машинобудування, ВНДІ мед. інструментів та ін. 6 театрів — рос. Великий драм. ім. В. І. Каналова (засн. 1791), Тат. драм., опери та балету, юного глядача ім. Ленінського комсомолу, ляльок, Тат. драми і комедії, філармонія, цирк, Палац спорту. Телецентр. Будинок-музей В. І. Леніна; музеї: краєзнавчий, образотворчих мист., М. Горького, Ш. Камала та ін. Серед архіт. пам'яток: кремль зі стінами й баштами (16 ст., реконструйовані в 17 і 19 ст.), Благовіщенським собором (1562, арх. Постник Яковлев та І. Ширяй), губернаторським палацом (тепер будинок Президії Верховної Ради і Ради Міністрів Тат. АРСР, серед. 19 ст., арх. К. Тон і В. Морган); комплекс Казанського ун-ту (гол. будинок — 1825, арх. П. Пятницький). За рад. часу споруджено: Будинок друку (1933—37, арх. С. Пен), Театр опери та балету ім. Муси Джаліля (1948—56, арх. І. Гайнутдінов) та ін. Пам'ятники: В. І. Леніну (1954, скульптор П. Яцино), М. І. Лобачевському (1896, арх. М. Діллон), Г. Тукаю (1958, скульптори С. Ахун, Л. Кербель, Л. Писаревський), М. Джалілю (1966, скульптор В. Цигаль). У К. народилися М. Е. Бауман і Ф. І. Шаляпін. Тут навчалися, працювали Г. Р. Державін, С. Т. Аксаков, М. О. Балакірєв, О. М. Бутлеров, М. І. Лобачевський, Л. М. Толстой, О. М. Горький, В. І. Качалов, М. Джаліль та ін.

Казань - leksika.com.ua