Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow міщ-молд arrow МОДИФІКАТОРИ
   

МОДИФІКАТОРИ

(від лат. modifico — розмірюю, встановлюю мі-РУ) — речовини, що їх вводять при модифікуванні в розплавлені метали (сплави). Розрізняють М., що створюють в металі (сплаві) додаткові центри кристалізації (інокулятори), впливаючи на її перебіг, і М., які запобігають росту зерна (інгібітори). Модифікаторами чавунів та сталей служать магній, літій, кремній, рідкісноземельні елементи і їхні сплави, феробор, фероцерій, ферованадій (див. Феросплави) та деякі хім. сполуки (напр., окис церію, нітрид ванадію). М., що їх додають у чавуни, поділяють на графітизую-чі (напр., силікокальцій, лігатура кремній — марганець — цирконій), що сприяють графітизації, стабілізуючі (лігатури хром — марганець — кремній, ферохром — кремній тощо), які протидіють їй, і комплексні. Для магнію сплавів і міді сплавів використовують цирконій, титан, ванадій, бор, спільну добавку титану і бору, для алюмінію сплавів — титан, бор, ніобій, рідкісноземельні елементи і цирконій. М. вводять у ківш або в струмінь металу, що його випускають з печі, а також безпосередньо в ливарну форму.