Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow силос-сир arrow СИНЬОЗЕЛЕНІ ВОДОРОСТІ
   

СИНЬОЗЕЛЕНІ ВОДОРОСТІ

(Cyanophyta) — найстародавніший відділ водоростей. Характеризується прокаріотичною (див. Прокаріоти) будовою клітин, специфічним комплексом асиміляційних пігментів та повною відсутністю джгутиків і вієчок. Клітинні оболонки С. в. мають пептидоглікановий шар. Справжніх ядер та хроматофорів немає. Мітоз і мейоз невідомі. З хлорофілів виявлено лише хлорофіл а, з пігментів — фікобіліни.

Індивіди С. в. — одноклітинні (кокоїдні) або багатоклітинні (три-хомальні), "прості" або колоніальні, звичайно мікроскопічні, але нерідко утворюють макроскопічні з'єднання, синьозелені, оливкуваті та ін., вільноплаваючі або прикріплені до субстрату, нерухливі або з ковзним рухом. Розмноження виключно нестатеве (вегетативне, рідше ендо- та екзоспорами), виявлено парасексуальний процес. Іноді С. в. без достатніх підстав називають ціанобактеріями. Бл. 2000 видів, що зростають у найрізноманітніших водних та позаводних біотопах. С. в. мали істотне значення у збагаченні первинної атмосфери Землі киснем, беруть участь у створенні гірських порід та грунтів. Відомі азотфіксуючі, токсичні та їстівні форми. Інтенсивний розвиток С. в. у водоймах нерідко завдає шкоди комунальному та рибному г-ву. Розробляють способи раціонального використання біомаси, створюваної С. в. при масовому культивуванні та в час "цвітіння" води у водоймах, а також методи застосування С. в. для підвищення родючості грунтів.

Іл. див. до статті Водорості, т. 2, с. 352—353.

Н. В. Кондратьєва.

 

Схожі за змістом слова та фрази