Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow солот-сох arrow СОМАЛІ
   

СОМАЛІ

Сомалійська Демократична Республіка — держава на Пн. Сх. Африки, на п-ові Сомалі.На Пн. омивається водами Аденської зат., на Сх. та Пд. Сх.— Індійського ок. В адм. відношенні поділяється на 8 областей.

Державний лад. С.— республіка. Діє конституція 1979. Верховна влада належить правлячій Сомалійській революц. соціалістичній партії (СРСП). Глава д-ви і уряду — президент, який одночасно очолює СРСП. Законодавчий орган — однопалатні Нар. збори (171 депутат обирається населенням, 6 депутатів призначає президент, всі — на 5 років). Виконавчий орган — уряд.

Природа. Берегова лінія мало розчленована, береги переважно низовинні. Більшу частину території займає погорбоване хвилясте плато заввишки 500—1500 м, на Пн. — гори Уарєанжелі-Міджуртіна вис. до 2406 м (г. Суруд-Ад — найвища точка країни). Вздовж узбереж — вузькі низовини. Надра країни вивчені мало. Виявлено невеликі поклади заліз., ніобієвих, урано-ванадієвих руд, ільменіту, гіпсу, п'єзокварцу, кам. солі та ін. Клімат екваторіальний, мусонний, на Пн.— тропічний пустельний і напівпустельний. Пересічна річна т-ра від +25 до +30°. Опадів на плато 250—500 мм, на узбережжі до 100 мм на рік. Гол. річки Вебі-Шебелі та Джубба (судноплавна в нижній течії). Поширені сухі русла (туги), що наповнюються водою лише під час дощів. Переважають злаково-чагарникові напівпустелі та пустелі й посухостійке рідколісся на бурих та червоно бурих грунтах, на Пд. Зх.— ділянки саван (баобаб, акація), по долинах річок — галерейні тропічні ліси. В горах ростуть ефіроносні дерева та чагарники, з яких збирають ароматичні смоли (у т. ч. ладан і мірру), в оазисах — фінікова й кокосова пальми.

Населення. Осн. населення С.— народ сомалі (95%). Живуть також араби, африканці-банту та ін. Офіц. мови — сомалі та арабська. Пересічна густота нас.— понад 8 чол. на 1 км2 (1981, оцінка). Міське нас. становить 13%. Найбільші міста: Могадішо, Марка, Харгейса.

Історія. Людські поселення натер. С. виникли в період палеоліту. В 7—8 ст. на п-ів Сомалі переселилися араби-мусульмани. В 12—16 ст. на тер. С. існували султанати Зейла (Адал), Іфат, Хадья та ін. В кін. 16 — на поч. 17 ст. вони розпалися на ряд еміратів. У 19 ст. почалася міжімперіалістична боротьба за володіння п-овом Сомалі. На поч. 20 ст. його було поділено на 3 колонії: Брит. Сомаліленд, Італ. С. і Франц. Берег С. (Джібуті). Проти колоніального поневолення С. було спрямоване нац.-визвольне повстання 1899—1920. Під час 2-ї світової війни італ. армія в серпні 1940 окупувала Брит. Сомаліленд, на поч. 1941 англ. війська витіснили італійців з Брит. Сомаліленду та Італ. С. В 1949 Ген. Асамблея ООН передала кол. Італ. С. на 10 років під міжнар. опіку (управляти країною було призначено Італію). В роки війни в С. почалося формування робітн. класу, нац. інтелігенції, виникли перші політ. орг-ції. В післявоєн. час в С. розвинувся нац.-визвольний рух. 26.VI 1960 Брит. Сомаліленд було проголошено незалежною д-вою. 1.VII 1960 країна об'єдналася з підопічною територією С. в єдину д-ву — Сомалійську Республіку. В 1960 С. встановило дипломатичні відносини з СРСР. 21.Х 1969 в С. відбувся військ. переворот і було проголошено Сомалійську Демократичну Республіку. Влада перейшла до рук Верховної революц. ради, яка декларувала курс на некапіталістичний розвиток країни. В галузі міжнар. відвосин уряд С. в той час проводив курс позитивного нейтралітету, встановив дружні відносини з СРСР та ін. соціалістичними країнами. В 1977 керівництво С, підбурюване імперіалістичними колами, відійшло від прогресивного курсу в зовн. і внутр. політиці. В 1977—78 С. вело агресивну війну проти революц. Ефіопії. Керівники С. взяли курс на зміцнення відносин з капіталістичними країнами Зх., реакційними режимами в деяких араб. країнах. У більшості актуальних міжнар. питань вони виступають з антикомуністичних позицій. З 1960 С— член ООН. С.— член Організації африканської єдності, Ліги арабських держав, асоційований член Європейського економічного товариства.

М. Д. Нєсук.

Політичні партії, профспілки. Сомалійська революційна соціалістична

партія, засн. 1976. Правляча. Загальна федерація сомалійських профспілок, засн. 1977.

Господарство. Після здобуття нац. незалежності в країні з поч. 70-х рр. було проведено прогресивні соціально-екон. перетворення: націоналізовано банки, іноз. компанії, створено держ. сектор у пром-сті та ін. Значну допомогу країні подав Рад. Союз, зокрема, було збудовано кілька підприємств, реконструйовано мор. порт у Бербері тощо. З 1977 в зв'язку з тим, що уряд С. відійшов від прогресивного курсу в зовн. і внутр. політиці, країна знову потрапила в екон. залежність від капіталістичних країн. Життєвий рівень населення — один з найнижчих в Африці. Основа економіки — с. г., зокрема кочове скотарство, яким займається більш як 80% населення. Поголів'я (млн., 1981): верблюдів — 5,5, великої рогатої худоби — 3,7, овець і кіз — 24,7. Землеробство розвинуте слабо. Переважають натуральні та напівнатуральні г-ва, в яких вирощують кукурудзу, сорго, арахіс, рис та ін. Осн. товарні культури — банани, цукр. тростина, бавовник, тютюн. Збирання ароматичних смол (камеді, мірри, ладану). На узбережжі — рибальство. Пром-сть представлена окремими підприємствами, гол. чин. по переробці с.-г. сировини і риби. Осн. з них: м'ясокомбінат у Кісмайо, молочний з-д у Могадішо, рибоконсервний з-д у Лас-Хоре (збудовані з допомогою СРСР), цукр. з-д у Джоухарі. Працюють також текст., шкіряні, металообр., бавовноочисні, олійницькі, буд. матеріалів та ін. підприємства. Кустарні промисли (виготовлення прикрас з золота й срібла, зброї, різьблення на кістці, ткацтво, вичинка шкур тощо). В невеликій кількості видобувають ніобієві руди і кам. сіль. 3-ць в країні немає. Довж. автошляхів з твердим покриттям — бл. 2 тис. км. Гол. мор. порти — Бербера, Могадішо, Кісмайо, Марка. У Могадішо — міжнар. аеропорт. З С. вивозять живу худобу (90% вартості експорту), банани, рибні, м'ясні консерви, шкірсировину тощо; довозять машинне і трансп. устаткування, нафтопродукти, окремі продукти харчування. Осн. торг. партнери — Саудівська Аравія, Японія, Італія, США, ФРН. Грошова одиниця — сомалійський шилінг. За курсом Держбанку СРСР 100 сомалійських шилінгів = 4,28 крб. (березень 1983).

А. Й. Сиротенко.

Медичне обслуговування. За даними ВООЗ, 1972 в країні було 5163 лікарняні ліжка (17,6 ліжка на 10 тис. ж.); мед. допомогу 1973 подавали 193 лікарі, 4 зубні лікарі, працював 21 фармацевт. Лікарів готують на мед. ф-ті Нац. ун-ту С, а також за кордоном. У 1964 СРСР збудував і передав у дар С. 2 госпіталі на 50 ліжок кожний з амбулаторіями і житл. будинками. Освіта, наукові та культурно-освітні заклади. На поч. 70-х рр. понад 90% нас. С. було неписьменним. У 1972 всі навч. заклади націоналізовано, навчання стало безплатним. Після створення писемності сомалійською мовою (1972) викладання в школах проводиться місц. мовою. Вже 1977 процент неписьменних зменшився до 40. В 70 х рр. запроваджено нову, 10-річну загальноосв. школу: 6-річну початкову, до якої приймаються діти з 6 років, і 4-річну середню. В 1979/80 навч. р. у початкових, серед. школах і серед. навч. закладах налічувалося 285 тис. учнів. Вищу освіту дає Нац. ун-т С. в Могадішо (засн. 1954; статус ун-ту — з 1959; 1979/80 навч. р.— 3,7 тис. студентів; навчання сомалійською, араб., англ. та італ. мовами). Є ряд коледжів: у Могадішо — індустріальний, мед., мореплавства й рибальства, ісламський та ін.; у Бурго — технічний. Наук. установи: Академія культури (засн. 1972, реорганізована 1974), Сомалійський ін-т розвитку й управління (засн. 1966, реорганізований 1974), геол. департамент (засн. 1964), Центр. с.-г. н.-д. станція (засн. 1965, м. Афгої) та ін. Б-ка Нац. ун-ту, Нац. б-ка М-ва культури й вищої освіти, Нац. музей, усі — в Могадішо.

В. 3. Клепиков.

Преса, радіомовлення. В 1980 в С. видавалися 1 газета і 5 журналів. Щоденна газ. "Хіддігта Октообар" ("Зірка Жовтня", з 1973) — урядова, видається сомалійською та араб, мовами. Журнали: "Уваага усуб" ("Нова ера", з 1974) — сомалійською, араб., англ., італ. мовами; "Дамбалка" ("Вісник", з 1975), "Халган" ("Боротьба", з 1976), "Одка шакалаха" ("Голос трудящих", з 1977), всі — сомалійською мовою; "Хорсейд" ("Авангард", з 1970) — італ. і араб. мовами. Урядове інформ. агентство С.— Нешонал Ньюс Ейдженсі (СОННА), засн. 1963. Урядова радіослужба — Нешонал бродкастінгс сервіс. Радіомовлення — з 1941, ведеться сомалійською, англ., араб., амхарською, галла, італ., суахілі, франц. і афарською мовами.

Література. Сомалійці мають багатий фольклор. Сомалі мова до недавнього часу (1972) не мала власної системи письма. Істор., реліг. та реліг.-містичні твори писалися араб. літерами. Відомими поетами С. в різний час були султан Віїл-Ваал (16 ст.), Рааге Угас (кін. 18 — поч. 19 ст.), нац. герой С. Мухаммед бен Абдалла Саїд аль-Хасан (бл. 1860—1920), Гаман Шейх Ахмед Габіу (кін. 19—40-і рр. 20 ст.), полководець Ісмаїл Міре (1884—1950). Після 2-ї світової війни виник літ. гурток "Хіргейські брати" (1955), який мав великий вплив на розвиток сучасної л-ри. До нього входили поет Абдуллахі Карші (автор нац. гімну), поети і драматурги Хусейн Алі Фарах, Алі Сугулле. З антиімперіалістичними віршами виступають Кассем Хілоле Скіффо, Абдуллахі Іссе Сангуб, Муса Хаджі Ісмаїл Галал. Актуальні проблеми порушено в п'єсах Хасана Шейха Муміна, Ахмеда Артана Хандже. Деякі письменники пишуть європейськими та арабською мовами. Вірші франц. й англ. мовами Уїльяма Сіада пройняті мотивами єднання афр. народів. Перший сомалійський роман — "З кривого ребра" Нуруддіна Фараха — про долю сомалійської жінки (створено 1970 англ. мовою). Вірші араб. мовою належать перу поетів Мохаммеда Тур'єра та Ахмеда Омара аль-Азхарі. Вірші У. Сіада, Мохаммеда Тур'єра та Ахмеда Омара аль-Азхарі перекладено рос. мовою.

В. К. Кухалашвілі.

Архітектура і мистецтво. Осілі сомалійці будують сплетені з гілок і обмазані глиною хатини з конічним дахом (мондуло) чи каркасні хлівоподібні будівлі; кочовики — розбірні хатини овальної форми (агал) з гілок, трави, верблюдячих шкір і циновок. У портових містах Брава, Могадішо та ін. з 8 ст. з вапняку-черепашнику зводилися будівлі в дусі араб. архітектури — витягнуті, прямокутні в плані кам'яні мечеті. Серед архіт. пам'яток: залишки мечеті в Зейле, 12 ст.; мечеті Арба-Рукун, 1268, Фахрад-діна, 1269, Абд аль-Азіза, 1300, — в Могадішо, Абукар Саїда — в Браві, 15—16 ст. В міськ. буд-ві 19 — поч. 20 ст. переважала еклектика. З 60-х рр. в галузі житл. будівництва відомі роботи арх. X. Дірі. За проектами рад. архітекторів у ряді міст у 60— 70-х рр. було споруджено комплекси будинків громад. і пром. призначення; пам'ятники і монументи на честь героїв нац.-визвольної боротьби, зокрема пам'ятник Невідомому солдатові (Могадішо, 1970).

Сучас. образотворче мистецтво С. представлене творчістю живописців, які виконують жанрові композиції на місцеві теми (Абді Мохаммед, Суфі). Розвиваються традиційні види декор.-ужиткового мист.— виготовлення ліпленої кераміки й дерев'яного начиння з геом. орнаментом, плетіння. Муз. мист. С. склалося під впливом араб. муз. культури. В минулому було представлено музикою жителів узбережжя та піснями кочовиків (гол. пісенні стилі — габле, дадбарі, варарас). У середні віки розвинулася інструм. музика (переважно ударні та щипкові інструменти). Сучас. музика зазнала впливу зх.-європ. культури, зокрема естради (ансамблі, що поєднують традиційні стилі шооба, берей та ін. з елементами поп-музики). Серед композиторів — автори пісень М. А. Сангуба, А. Наджі, виконавців — співаки Мохаммед Ахмед, Марен Мурсал, Осман Шакун.

Театр. мистецтво С. збереглося у багатьох фольклорних формах. У драм. вистави органічно включаються традиційні й сучас. пісні, танці. Театри діють у великих містах і столиці С. Могадішо. Провідні драматурги — Алі Сугелле, Мохаммед Хаджі, Ісмаїл Балайю, Хуссейн Алі Фарах. Щороку влаштовуються фестивалі мистецтв. Серед фільмів, знятих режисерами С,— "Любов не знає перешкод" (1961, реж. X. Мабрук), "Село і місто" (1968, реж. X. М. Джумале), "Кабаскабо" (1972, реж. У. Ганда).

І. Г. Посудовська (театр).

Літ.: Надсждин Г. В. Сомали. М., 1976.

Сомалі - leksika.com.uaСомалі - leksika.com.uaСомалі - leksika.com.uaСомалі - leksika.com.uaСомалі - leksika.com.uaСомалі - leksika.com.uaСомалі - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази