Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow М-мил arrow МАЛОРОСІЙСЬКА ГУБЕР НІЯ
   

МАЛОРОСІЙСЬКА ГУБЕР НІЯ

- адм.-тер. одиниця Лівобереж. України у складі Рос. імперії. Утв. указом імп. Павла І від 12.XIІ 1796. Охоплювала істор. тер. Гетьманщини. До її складу повністю увійшли ліквідовані тоді намісництва — Чернігівське і Новгород-Сіверське, частина Київ, намісництва, а також Полтавський, Градизький, Хорольський, Миргородський, частково Костянтиноградський і Олександрівський повіти Катеринославського намісництва (тобто тер. Полтавського полку до 1764) та м. Кременчук з прилеглими містечками і селами, які до 1764 перебували у складі Кременчуцької та Власівської сотень Миргородського полку. Адм. центр губернії — м. Чернігів. Керівництво М. г. здійснювалося через Малоросійське губернське правління. М. г. складалася з 20 повітів: Чернігівського, Козелецького, Переяславського, Пирятинського, Золотоніського, Хорольського, Кременчуцького, Полтавського, Зіньківського, Гадяцького, Лубенського, Роменського, Прилуцького, Ніжинського, Сосницького, Конотопського, Глухівського, Новгород-Сіверського, Стародубського і Мглинського. У 1802 М. г. було поділено на дві малоросійські губернії: Чернігівську і Полтавську. Разом вони становили Малоросійське генерал-губернаторство. На тер. М. г., а згодом генерал-губернаторства діяли Генеральний Малоросійський суд (1797—1831), а також земські підкоморські суди (1797—1834). У березні 1836 Малорос, генерал-губернаторство було ліквідовано у зв'язку із створенням Чернігівського, Полтавського та Харківського генерал-губернаторств.

Літ.: Описи Лівобереж. України кін. XVIII — поч. XIX ст. К., 1997.

Л. А. Сухих.

 

Схожі за змістом слова та фрази