Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow стрих-судн arrow СТРУКТУРАЛІЗМ
   

СТРУКТУРАЛІЗМ

у літературознавстві — науковий напрям, що розглядає словесний художній твір як систему, складові частини якої функціонально пов'язані і піддаються інтерпретації на різних рівнях. С. у літературознавстві виник під впливом суміжних наук (лінгвістики, семіотики, логіки, кібернетики) і як переосмислення традицій рос. ОПОЯЗу ("Общество изучения поэтического языка"), Празького лінгвістичного гуртка, феноменологічної естетики та ін. Структуралісти намагаються перетворити літературознавство в точну науку, запроваджуючи матем. і кібернетичні методи, статистику. Худож. текст вони розглядають як реалізацію можливостей л-ри, притаманних їй іманентно. За кордоном С. має різні течії — від формалістичного трактування твору винятково як мовної структури до визначення місця структурного аналізу серед традиційних методів літературознавства. В СРСР розвиток С. історично склався як переакцентація уваги з функціональної точки зору (20-і рр. 20 ст.) на вивчення худож. твору як комунікативного акту (30— 50-і рр.) і, нарешті, до засвоєння понять і методів структурної лінгвістики, матем. логіки, теорії інформації (з 60-х рр.). Він розвивається як один серед ін. методів вивчення літератури. Результати структуралістських досліджень нерідко викликають дискусії.

Літ.: Структурно-типологические исследования. М., 1962; Синицький А. М. Мистецтво та моделювання. К., 1973; Ласло-Куцюк М. Питання української поетики. Бухарест, 1974; Структурализм: "за" и "против". Сборник статей. М., 1975; Барабаш Ю. Я. Алгебра и гармония. О методологии литературоведческого анализа. М. 1977.

В. С. Брюховецький.

 

Схожі за змістом слова та фрази