Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Л arrow ЛЕНЬЯНО
   

ЛЕНЬЯНО

Джованні да (серед. 14 ст.) — італ. юрист, професор. Про Л. відомо, що він був професором цив. та каноніч. права Болонського ун-ту, вікарієм папи римського, послідовником т. з. школи бартолістів, заснованої Бартоло. З ім'ям Л. пов'язують розвиток принципів права війни. Свою осн. працю «De bello, de repressaliis et de duello» («Про війну, репресалії та дуелі») він написав 1360 (друком з'явилася лише 1477).

Л. належав до т. з. вчених-примітивістів права націй. Його книга «Про війну, репресалії та дуелі» вважається першою комплексною працею на тему права війни. Автор наводить сім різновидів війни: 1) романська (проти зрадників); 2) справедлива (проти повстанців); 3) підступна (що ведеться повстанцями); 4) законна; 5) швидка; 6) добровільна та 7) необхідна. При цьому Л. визначає війну (bellum) як «спір, спричинений певною пропозицією, що суперечить людським прагненням позбутися конфлікту». Інакше кажучи, саме відновлення миру є, на його погляд, метою будь-якої боротьби, оскільки таке широке визначення могло б, зрозуміло, охоплювати також і випадки, що не мають нічого спільного з війною у прямому значенні цього слова. Водночас Л. розрізняє два осн. види війни: «духовну» (може бути «божественною» або «людською») та «тілесну» (поділяється на «універсальну» та «особливу»). Під «особливою тілесною війною» Л. розуміє приват, війну або насильство, яке може вважатися особистим самозахистом чи репресалією (repressaliae). «Універсальна тілесна війна» (bellum corporale universale) означає війну у звичайному розумінні цього слова, тобто боротьбу між державами. Автор обґрунтовує її правомірність, спираючись насамперед на праці А. Августина, а також на Дигести (Пандекти) римських юристів.

Л. докладно розглядає питання про правомірних суб'єктів ведення війни, зокрема хто має право оголошувати війну. В частині праці під назвою «Про військову здобич і полонених» йдеться, зокрема, про правовий статус і правила поводження з військовополоненими, яких, за христ. традицією, не можна обертати на рабів, а також обґрунтовуються права цив. населення. Крім того, Л. порушує питання щодо взяття трофеїв, дозволеності застосування військ, хитрості, ведення бойових дій у святкові дні, розглядає поняття постлімінію (повоєнного відновлення кол. правового становища).

А. Я. Мельник.