Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow льв-лю arrow ЛЮБЕЧ
   

ЛЮБЕЧ

— селище міського типу Ріпккнського р-ну Черніг. обл. УРСР. Розташований на лівому березі Дніпра, за 28 км від залізнич. ст. Неданчичі. 4,0 тис. ж. (1980). Вперше згадується в давньорус. літописах під 882. Був значним торг. центром і однією з фортець, яка захищала Київську Русь від нападів степових кочовиків. Поблизу Л. сталася Любецька битва 1016. У Л. відбувся Любецький з'їзд 1097. В 1356 Л. підпав під владу Великого князівства Литовського. Після Люблінської унії 1569 Л. загарбала шляхет. Польща. В 1654 Л. у складі Лівобережної України возз'єднано з Росією. Рад. владу встановлено в листопаді 1917. В роки Великої Вітчизн. війни в період нім.-фашист. окупації Л. (1.ІХ 1941— 24.IX 1943) тут діяв підпільний райком партії, в районі — партизанський загін. З 1958 Л.— с-ще міськ. типу. У Л.— овочесушильний з-д, міжколгоспна буд. орг-ція, сироробний цех Ріпкинського маслозаводу, риболовецький колгосп, лісництво. 2 заг.-осв. та музична школи, лікарня, поліклініка. Будинок культури, б-ка. Родом з Л., як вважають, є Антоній Печерський — засновник Києво-Печерського монастиря. На місці давнього Л. 1948 і 1957 — 60 провадилися археол. дослідження. Виявлено залишки Любецького замку (іл. див. до ст. Київська Русь).