Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow І arrow ІСЛАНДІЯ
   

ІСЛАНДІЯ

Республіка Ісландія (Island, Lydveldid Island) — д-ва, розташована на од-нойм. о-ві в Атлантичному ок. біля Пн. Полярного кола. Тер. — 103 тис. км2. Нас. — понад 271 тис. чол. (1997, оц.): ісландці (99 %), датчани, німці, норвежці та ін. Столиця — м. Рейк'явік. Адм.-тер. поділ — 23 сісли (округи) і хрепари (громади). Держ. мова — ісландська. Грош. одиниця — ісландська крона. Нац. свято — День проголошення республіки (17 червня).

Сучасна ісл. д-ва виникла 1918, коли І., яка з 14 ст. була володінням Данії, визнано самостійною. Проте до 1944 І. перебувала з Да

Державний герб Ісландії - leksika.com.ua

нією у відносинах особистої унії, що означало існування єдиного, спільного для Данії та І. монарха — глави д-ви. 1920 було введено монархічну конституцію І., за якою на її тер. датські гр-ни користувалися рівними з ісландцями публіч. правами. Тоді ж відповідне положення було включене до конституції Данії. Під час референдуму 20—23У 1944 народ І. висловився за ліквідацію унії. 17.УІ 1944 І. проголошено республікою. Того ж року Альтинг (парламент) І. ухвалив нову, чинну конституцію.

За осн. законом, законод. влада належить Альтингу і президентові д-ви. Реально органом законод. влади є саме Альтинг, до складу якого входять 63 депутати, обрані за пропорц. системою шляхом заг. і прямих виборів на 4 роки. Віковий ценз для активного і пасивного виб. права — 18 років. Особливістю внутр. організації Альтингу є те, що він поділяється на дві палати: третина депутатів засідає у верхній палаті, дві третини — в нижній. У разі, коли у законод. процесі палати не дійшли згоди щодо змісту конкр. законопроекту, він виноситься на їхнє спільне засідання. Прийнятий палатами закон передається на підпис главі д-ви. Останній не наділений правом вето, однак у конституції передбачено його своєрідний замінник: якщо глава д-ви відмовиться підписати закон, він набуває чинності, однак має бути, «як тільки дозволять обставини», винесений на референдум. У разі відхилення за результатами референдуму закон стає недійсним. Викон. владу здійснює президент, який обирається шляхом заг. і прямих виборів на 4 роки. Віковий ценз для кандидатів у президенти визначений у 35 років. Президент може бути усунений з поста достроково за результатами референдуму (він проводиться за рішенням, прийнятим на спільному засіданні палат Альтингу трьома чвертями від заг. кількості депутатів). Якщо пропозицію про усунення президента з поста на референдумі не підтримано, то Альтинг розпускається. Серед повноважень президента можна виділити його право призначати та усувати посад, осіб на держ. службі, укладати міжнар. договори (частково — за згодою Альтингу), щорічно скликати парламент і визначати час закриття його сесії, на певний період відстрочувати засідання Альтингу, скликати його надзв. сесію. Нарешті, президент може розпустити Альтинг. Відповідні акти президента потребують контрасигнування з боку членів уряду. Контрасигнування потребують і ухвалені главою д-ви т. з. тимчасові закони. Такі акти «у разі крайньої необхідності» президент видає у періоди між сесіями парламенту. Вони мають бути невідкладно подані до Альтингу відразу після поновлення його засідань. Тимчас. закони, які Альтинг не затвердить, втрачають чинність. Органом викон. влади є також уряд — кабінет міністрів на чолі з прем'єр-міністром. Саме КМ здійснює заг. керівництво держ. справами. Членів кабінету призначає президент, виходячи з розстановки парт.-політ, сил в Альтингу. Кабінет несе політ, відповідальність перед Альтингом і в разі винесення йому парламентом вотуму недовіри повинен піти у відставку. Альтинг може порушувати проти міністрів обвинувачення у вчиненні злочинів, пов'язаних з виконанням ними посад, обов'язків. Відповідні справи розглядає спеціально створюваний суд. Голова уряду — прем'єр-міністр — звичайно є лідером партії (коаліції) більшості у парламенті. Проте конституція передбачає можливість скликання, по суті, спец, засідання уряду — державної ради (розглядає «важливі державні заходи», проекти законів тощо). До складу держ. ради, крім членів кабінету, входить президент, який і головує на її засіданнях. Вищим судом заг. юрисдикції є Верховний суд, до складу якого входять голова і 7 суддів. Суддів Верх, суду призначає президент (рішення про ці призначення контрасигнує міністр юстиції), а вони обирають голову суду строком на 2 роки. Суддів ін. судів призначає міністр юстиції. Усі судді призначаються безстроково.

За формою держ. устрою І. є унітарною д-вою. В країні склалися давні традиції самоврядування. Осн. одиницею місц. самоврядування є міські або сільс. муніципалітети. Кожне місто і сільс. район обирає на 4 роки представн. орган — раду. Ради обирають зі свого складу голів, які керують їх роботою. Крім того, вони обирають мерів, котрі можуть і не входити до складу ради. І. - член ООН з 1946, Ради Європи з 1950, НАТО з 1949, ін. міжнар. організацій. Дип. відносини України з І. встановлено 30.ІІІ.1992.

В. М. Шаповал.

 

Схожі за змістом слова та фрази