Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow поп-право об arrow ПОСЕРЕДНИЦТВО
   

ПОСЕРЕДНИЦТВО

у міжнародному праві — один з мирних засобів розв'язання міжнародних спорів. Це ведення переговорів д-вою або групою держав, міжнар. організацією, окремою особою (напр., главою д-ви, посадовою особою міжнар. організації, відомим громад, діячем), що не бере участі у спорі, з метою знаходження компромісних шляхів мир. врегулювання міжнар. спору. Інститут П. закріплений у ст. 33 Статуту ООН, ст. З Хартії ОАЄ, ст. 21 Статуту ОАД, ін. міжнар.-прав, док-тах. Міжнар.-прав, регламентація правил застосування П. міститься у Гаазьких конвенціях про закони та звичаї війни 1899 і 1907. Процедура П. не пов'язана з суворо визначеними процес, нормами і повинна грунтуватися на неухильному додержанні осн. принципів і норм сучас. міжнар. права. П. може здійснюватися як за запитом держав, що беруть участь у спорі, так і за власною ініціативою, але при згоді обох сторін спору. Пропозиція П. не повинна розглядатися як втручання у внутр. справи сторін, що беруть участь у спорі. П. тісно пов'язане з добрими послугами, але передбачає більшу міру участі третьої сторони в мир. вирішенні спору. В міжнар. практиці бувають випадки, коли добрі послуги переростають у П. Беручи участь у переговорах сторін, посередник повинен сприяти розробці прийнятного для них варіанта мир. вирішення спору шляхом внесення своїх пропозицій. Пропозиції посередника не є обов'язковими, і вирішальне слово щодо суті спору завжди залишається за сторонами спору, які можуть прийняти або відхилити пропозиції посередника.

Літ.: Пушмин Э. А. Посредничество в междунар. праве. М., 1970.

К. О. Савчук.

 

Схожі за змістом слова та фрази