Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow нев-нюр arrow НОРМИ СОЦІАЛЬНІ
   

НОРМИ СОЦІАЛЬНІ

— суспільно визнані або узаконені вимоги, приписи, побажання й очікування відповід. поведінки, що регулюють дії людей, сусп. життя відповідно до цінностей певної культури, зміцнюють стабільність і цілісність сусп-ва. Для окр. індивіда Н. с. є мірою його поведінки, для сусп-ва — критерієм оцінки цієї поведінки. Системному аналізові Н. с. багато уваги приділили Е. Дюркгейм (осмислення сусп-ва з погляду морального порядку) і т. Парсонс (обгрунтування нормат. порядку як гол. елемента соціальної системи). У сучас. функціоналізмі Н. с. в контексті права на індивід, рівні пов'язуються з прав, соціалізацією і рольовими установками індивідів, а на держ.-суспільному — з функціонуванням прав, систем. Н. с. виражаються в усній або письм. формі, характеризуються певною стабільністю, доцільністю, імперативністю, категоричністю, уніфікованістю. Н. с, закріплені у праві, мають загальнообов'язковий характер (див. Норма права). Н. с. виробляються на основі звичаїв, соціальних цінностей і є конкретними установками щодо поведінки людей, зразками, які визначають межі допустимого в конкр. умовах їхньої життєдіяльності. Розрізняють Н. с: первісні (табуальні), релігійні, моральні, політичні, норми управління, які, в свою чергу, поділяються на норми-заборони та норми-вимоги. У найдавніші часи домінуючими були первісні (табуальні) норми, які формулювали різні заборони (на людоїдство, вбивство тощо) і дістали відображення у міфах народів світу. Релігійні Н. с. виникли й поступово розвинулись як правила, спрямовані на захист людей за допомогою авторитету Бога від спокуси порушити існуючі заборони. Моральні Н. с. зорієнтовані на створення гармонії співіснування індивідуального й колективного начал, вироблення стандартів люд. співжиття. Політичні норми передбачають захист наявних у політичному житті настанов, приписів, традицій діяльності д-ви, партій та ін. суб'єктів політики, а також вдосконалення порядку реалізації тих чи ін. програмних установок, політичних рішень. Нормами управління регулюються відносини між тими, хто управляє, та підлеглими; вони створюються органами д-ви, громад, орг-ціями, практикою спілкування; на них грунтуються організованість та дисципліна. Всі види Н. с. у сучас. сусп-ві перебувають у пост, функц. зв'язку, утворюючи багаторівневий нормат. комплекс. Дотримання Н. с. забезпечується переважно через застосування чи загрозу застосування соціальних заохочень і соціальних покарань. Соціальне призначення Н. с. — позитивне, творче спрямування люд. енергії, запобігання деструктивним явищам і процесам.

Літ.: Дюркгейм Э. Метод социологии. К—X., 1899; Боб-нева М. И. Социальные нормы и регуляция поведения. М., 1978; Бурлай Е. В. Нормы права и правоотношения в соц. обществе. К., 1987; Келле В. Ж. Наука как компонент социальной системы. М., 1988; Соловьев Э. Ю. Личность и право.

В кн.: Соловьев Э. Ю. Прошлое толкует нас: Очерки по истории философии и культуры. М., 1991; Парсонс Т. Система совр. обществ. М., 1998.

В. П. Горбатенко.

 

Схожі за змістом слова та фрази