Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow масн-мач arrow МАТЕРІАЛІЗМ І ЕМПІРІОКРИТИЦИЗМ
   

МАТЕРІАЛІЗМ І ЕМПІРІОКРИТИЦИЗМ

Критичні замітки про одну реакційну філософію" — філос. праця В. І. Леніна. Написана 1908, опубл. в травні 1909 в період реакції після поразки революції 1905—07 в Росії. В цей час поширилася проповідь ворожих марксизмові ідеалістичних філос. ідей. Особливо небезпечним був емпіріокритицизм (махізм), що видавався за "найновішу наук. філософію", з позицій якої проводилася ревізія філос. основ марксизму. Розгром махізму, захист і дальший творчий розвиток марксистської філософії були актуальними політ. і теор. завданнями марксистів. Гол. увагу В. І. Ленін зосередив на питаннях пізнання теорії, які висувались розвитком філософії і науки на початку 20 ст. Він піддав гострій критиці суб'єктивно-ідеалістичну концепцію теорії пізнання Е. Маха і Р. Авенаріуса та їхніх послідовників В. О. Базарова, О. О. Богданова (див. Емпіріомонізм) і П. С. Юшкевича (див. Емпіріосимволізм), довів марність намагань махізму стати над матеріалізмом та ідеалізмом, показав, що махізм є різновидом суб'єктивно-ідеалістичної філософії. В. І. Ленін вважав, що необхідною умовою наук. підходу до розгляду гносеологічних проблем є послідовно матеріалістичне розв'язання основного питання філософії. В. І. Ленін дав класичне визначення матерії як філос. категорії, показав недопустимість змішування філос. поняття матерії з природничонауковим. Спираючись на нові дані природознавства, він збагатив матеріалістичну аргументацію в питанні про первинність матерії і вторинність свідомості, висловив думку, що вся матерія має властивість відображення, розвиток якої приводить до виникнення відчуттів. Розглядаючи відчуття і свідомість як суб'єктивний образ об'єктивного світу, В. І. Ленін викрив хибність "ієрогліфів теорії", розвинув марксистську відображення теорію, яка становить основу марксистської теорії пізнання. Він глибоко розкрив діалектику пізнання як складного, суперечливого істор. процесу взаємовідношення суб'єктивного і об'єктивного, в ході якого осягається істина. В. І. Ленін всебічно розвинув марксистське вчення про об'єктивну, абсолютну і відносну істини, про вирішальну роль практики в процесі пізнання, про її діалектичний характер, про єдність теорії і практики. Розвиток діалектичного матеріалізму, критика махізму в <М. і е." органічно пов'язані з аналізом філос. питань природознавства, гол. чин. фізики, що були поставлені революцією в природознавстві на рубежі 19 і 20 ст. Ця революція викрила неспроможність метафізичного матеріалізму пояснити нові відкриття у фізиці, які поглиблювали уявлення про будову матерії.

Частина фізиків розцінювала заперечення метафізичного матеріалізму як заперечення наук. матеріалізму взагалі. В зв'язку з цим виникла методологічна криза фізики, суть якої полягала в заміні матеріалізму ідеалізмом і агностицизмом (див. "Фізичний" ідеалізм). В. І. Ленін розкрив гносеологічні й соціальні причини кризи фізики, довів, що революція у фізиці, цілком спростовуючи ідеалізм, заперечує лише метафіз. матеріалізм і повністю підтверджує діалектичний матеріалізм. Філософськи узагальнюючи досягнення природознавства, В. І. Ленін розвинув діалектико-матеріалістичне вчення про матерію і форми її існування, про невичерпність матерії, про співвідношення філософії і природознавства. В. І. Ленін підкреслював, що сама об'єктивна логіка розвитку фізики і природознавства взагалі неминуче веде до діалектичного матеріалізму, який є наук. методологією сучас. науки. В кн."М. і е." В. І. Ленін розкрив цілісність марксистської філософії, органічну єдність діалектичного та істор. матеріалізму, відстояв і розвинув далі істор. матеріалізм, положення про первинність сусп. буття і його взаємодію з сусп. свідомістю (див. Суспільне буття і суспільна свідомість), про об'єктивний характер законів сусп. розвитку. В. І. Ленін всебічно обгрунтував принцип партійності філософії, показав, що боротьба осн. філос. напрямів — матеріалізму та ідеалізму— є відображенням боротьби певних класів суспільних і груп, що тільки марксистська партійність забезпечує справжню науковість, оскільки інтереси робітн. класу збігаються з об'єктивним ходом історії. Праця В. І. Леніна "Матеріалізм і емпіріокритицизм" має велике значення для дальшого творчого розвитку марксистської філософії, для боротьби проти реакц. бурж. філософії, проти догматизму та ревізіонізму.

Ю. Ф. Бухалов.

Матеріалізм і емпіріокритицизм - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази