Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow малак-мане arrow МАЛІ
   

МАЛІ

Республіка Малі — держава в Зх. Африці. В адм. відношенні поділяється на 6 областей.

Державний лад. М.— республіка. Діюча конституція набрала чинності з 1979. Глава д-ви й уряду — президент, що обирається населенням строком на 5 років. Законодавчий орган — Національні збори (НЗ), які вперше обрано 1979. Всі депутати НЗ (82) є членами єдиної в країні партії — Демократична спілка малійського народу (ДСМН). Уряд призначається президентом.

Природа. Більшу частину тер. М. займає рівнина заввишки 200— 300 м, оточена гірськими масивами й скелястими уступами. На Пн.— пустельні ландшафти Зх. і Центр. Сахари. Виявлено значні поклади бокситів, заліз. та марганцевої руд, золота, фосфоритів, солі, вапняку, мармуру тощо. Клімат тропічний, на крайньому Пд.— субекваторіальний. Пересічна місячна т-ра +28, -t-29". Річна кількість опадів на більшій частині території непостійна (пересічно 50—150 мм), лише на Пд.— до 1500 мм на рік. Найбільші ріки — Нігер і Сенегал. На Пн. переважає пустельна рослинність на малопотужних кам'янистих і піщаних фунтах, на Пд. і Пд. Зх.— напівпустельна й пустельно-саванна на червоно-бурих і червоних латеритних грунтах.

А. Й Сиротенко.

Населення. М. населяють народи бамбара, фульбе, сенуфо, сонінке, малінке, догон, туареги та ін. 70% нас. живе в долинах річок Нігеру і Сенегалу. Пересічна густота нас.— понад 5 чол. на 1 км2 (1976). Офіц. мова — французька. Міське населення становить 17%. Найбільші міста: Бамако, Сегу. Історія. В серед. віки на тер. М. існував ряд д-в, найзначнішими з яких були Гана, Малі, Сонгаї. З кін. 19 ст. тер. М.— колонія Франції (т. з. Франц. Судан, з 1895 — в складі Франц. Зх. Африки). Населення М. вело постійну боротьбу проти колонізаторів (повстання туарегів 1915—18, сонінке 1915—16 та ін.), яка особливо посилилася після 2-ї світової війни. Нац.-визвольну боротьбу очолила партія Суданський союз (засн. 1946). 28.ІХ 1958 Франц. Судан під назвою Суданська Республіка здобув статус д-ви — члена франц. Співтовариства. В 1959 Суданська Республіка й Республіка Сенегал об'єднались у Федерацію М., яка в червні 1960 здобула незалежність у складі франц. Співтовариства. Після розпаду Федерації (серпень 1960) Законодавча асамблея Суданської Республіки проголосила 22. IX

1960 країну незалежною д-вою під назвою Республіка Малі та ухвалила рішення про вихід з франц. Співтовариства. На чолі д-ви й уряду став М. Кейта. В 1960 встановлено дипломатичні відносини з СРСР. У 1961 уряд М. домігся виводу з тер. країни франц. військ. У 1960—68 в М. під керівництвом партії Суданський союз було здійснено ряд соціально-екон. перетворень. У 1968 в М. відбувся військ. переворот. Всю повноту влади в країні взяв Військ. комітет нац. визволення. Партію Суданський союз було розпущено. В 1979 країна перейшла до цивільного правління. Уряд М. виступає за екон. розвиток країни шляхом залучення нац. та іноз. капіталу. У зовн. політиці М. дотримується антиімперіалістичного курсу й принципів неприєднання, розвиває відносини з СРСР та ін. соціалістич. країнами. Між М. і СРСР підписано угоди про екон., торг. і культур. співробітництво (1961), а також в галузі охорони здоров'я та радіомовлення (1967), протокол про культур. співробітництво (1970). З 1960 М.— член ООН. М.— член Організації африканської єдності, асоційований член Європейського економічного товариства.

І. Д. Шевченко.

Політичні партії, профспілки. Демократична спілка малійського народу, засн. 1979. Єдина партія в країні. Національна спілка трудящих Малі, засн. 1974. Господарство. М.— аграрна, економічно слаборозвинута країна з багатоукладним г-вом. Поряд з натуральними й напівнатуральними сел. г-вами існують дрібнотоварне виробн., приватний (переважно франц.) капіталістичний і держ.-капіталістичний сектори. За роки незалежності у пром-сті, фінансах, торгівлі й на транспорті створено також держ. сектор, введено держ. планування. У розвитку деяких галузей пром-сті (зокрема, гірничої) М. налає допомогу Рад. Союз. У с. г. створюється бл. 50% вартості валового внутр. продукту і зайнято понад 80% самодіяльного населення країни. Переважає общинне землекористування, техніка обробітку землі здебільшого примітивна. Під посівами — бл. 1,8 млн. га землі. Основні продовольчі культури (збір, тис. т, 1979): просо, сорго, кукурудза, міль —понад 1054; рис — 251. З тех. культур вирощують (тис. т, 1979): арахіс —125, бавовник — 132, чай, тютюн, цукр. тростину. Поголів'я (млн., 1979): великої рогатої худоби — 5, овець і кіз — 11,7. Середньорічний вилов риби — 110—120 тис. т. У пром-сті створюється бл. 10% вартості валового внутр. продукту. Розробляють поклади солі, вапняку, золота. Обробна пром-сть представлена гол. чин. підприємствами по переробці с.-г. продукції: з-ди по виробн. цукру, фруктових соків, рисоочисні підприємства, холодобойні, олійниці тощо. Діють також з-ди: цем. (збудований з допомогою СРСР), по складанню радіоприймачів, виробн. с.-г. устаткування, текст. комбінат, взуттєва ф-ка та ін. Розвинуті кустарні промисли. Щорічно виробляють 75—85 млн. кВт год електроенергії. Гол. пром. центр — Бамако. Транспорт розвинутий слабо. Довж. (тис. км, 1978): автошляхів — 13 (у т. ч. бл. 2— асфальтованих), з-ць—0,65. У Бамако — міжнар. аеропорт. З М. вивозять бавовник, арахіс, худобу, рибу, шкури; довозять машини та устаткування, нафтопродукти, хім. товари, продовольство. Осн. торг. партнери — Франція, ФРН, Гана, Берег Слонової Кості, Китай. Грош. одиниця — малійський франк. За курсом Держбанку СРСР 1000 малійських франків = 1,54 крб. (жовтень 1980).

А. Й. Сиротенко.

Медичне обслуговування. В 1975 в країні було 9617 лікарняних ліжок (17 ліжок на 10 тис. ж.); мед. допомогу подавали 144 лікарі (0,2 лікаря на 10 тис. ж.), 12 зубних лікарів та 18 фармацевтів. Підготовка серед. мед. персоналу здійснюється в трьох школах, лікарів — у Нац. мед. школі та за кордоном.

Освіта, наукові та культурно-освітні заклади. В 1977 6л. 90% нас. М. було неписьменним. В країні проголошено обов'язкове навчання дітей віком від 6 до 15 років. Поряд з держ. є приватні школи. Викладання — франц. мовою, з 1976 у 1—6-х класах вивчають рідні (афр.) мови. Після закінчення 9-річної фундаментальної школи можна вступити до 3-річної серед. школи. В 1976/77 навчальному році у фундаментальній школі було 292 тис. учнів, у серед. навч. закладах — 11,5 тис, у вищих навч. закладах — бл. 4,3 тис. студентів. Вузи: Вища нормальна (пед.) школа (засн. 1962), Нац. адміністративна школа, Нац. інженерна школа, Нац. мед. школа (засн. 1968), Школа засобів зв'язку й телебачення в Бамако, політехнічний ін-т збудований з допомогою СРСР у Катібугу. Вищу освіту здобувають також у Франції, Сенегалі, СРСР. У М. діють Ін-т наук. досліджень М., н.-д. ін-т прокази, метеослужба, дослідницький зоотех. центр — у Бамако; ряд н.-д. ін-тів з с. г., центр документації й істор. досліджень — у Томбукту. Нац. б-ка і муніципальна в Бамако; центр по вивченню араб. л-ри в Томбукту.

В. З. Клепиков.

Преса, радіомовлення. В 1979 в М. виходили газети — щотижнева "Ессор" ("Піднесення", з 1948, франц. мовою), щомісячна "Кібару" ("Новини", з 1972, мовою бам-бара) та урядовий вісник "Журналь офісьєль де ла Репюблік дю Малі" ("Офіційний вісник Республіки Малі", франц. мовою). Малійське держ. агентство друку і реклами АМАП засн. 1977. Держ. служба Радіо Малі засн. 1957. Радіомовлення ведеться франц., англ., бам-бара, фульбе, тамашек та ін. мовами.

Література. В М. здавна існує усна нар. творчість. Перші обробки нар. легенд в л-рі М. належать до 30-х рр. 20 ст. Л-ра М. розвивається переважно франц. мовою. Оригінальні твори (істор. романи І. М. Уана) з'явилися в 50-х рр. Соціальні теми в своїх творах порушують Сейду Бадіан (роман "У грозу", 1957; драма "Смерть Чаки", 1961), Філі-Дабо Сіссоко (роман "Червона савана", 1962), Ямбо Уоло-гем (роман "Обов'язок насилля", 1968). У серед. 60-х рр. в л-рі виступила група молодих поетів (Гауссу Діавара, Сіріман Сіссоко та ін.). Книги 60 — поч. 70-х рр. являють собою обробки фольклорних сюжетів. Одна з них "Якби погас вогонь" (1967) має виховне спрямування.

В К. Кухалашвілі.

Архітектура та образотворче мистецтво. Нар. житло в сільс. місцевості — каркасні круглі хатини, без вікон, з конічним солом'яним дахом. У 11—16 ст. розвивалися міста (Ніоно, Гао, Томбукту, Дженне та ін.) з укріпленими стінами, споруджували громад. будівлі (палац у Томбукту, 14 ст., арх. Ес-Сахелі), мечеті (в Томбукту, Мопті, Дженне; іл. див. на окремому аркуші до ст. Архітектура, т. 1, стор. 224—225). В колоніальний період з'являються споруди в дусі зх.-європ. еклектики. З 1950-х рр. споруджують сучас. будівлі з застосуванням нових буд. матеріалів. Значну допомогу в буд-ві надають М. соціалістич. країни — СРСР, Болгарія та ін. (спорт. комплекс у Бамако, 1962—66, рад. арх. Л. Афанасьєв та ін.). Найдавніші пам'ятки мист. М. належать до доби неоліту — наскельні розписи в Бандіагарі; малюнки в гротах в районі Бамако, що зображують полювання, танці тощо; менгіри в Тондідару (поблизу Ніафунке); фігурки з каменю й глини. З худож. ремесел здавна поширені різьблення на дереві, виготовлення ритуальних масок, виробів з шкіри, виливання з міді, кераміка. З серед. 20 ст. зароджується професійне мистецтво (живописець Б Кейта). Музика, театр, кіно. Серед нар. муз. інструментів: 21-струнна арфа-лютня — кора, 7-струнний симбі, 4-струнна гітара — нгоні, рід ксилофона—бала, барабан табале. Серед народу сенуфо поширений антифонний хоровий спів, оркестри ксилофонів — дьєтеле, ансамблі 1- та 3-струнних інструментів — болобого, оркестри дерев'яних сурм — гбофе. В 1961 створено нац. фольклорний ансамбль (1970 гастролював у СРСР), ансамбль танцю (1975 виступав в СРСР), проводяться нац. фестивалі культури й мистецтва. Серед композиторів — І. Соумаро, А. Соумаро. У народів М. здавна побутували театралізовані видовища (танці в масках, пісні, побутові сценки), пов'язані з землеробським культом, сільс. святами й обрядами. В серед. 20 ст. ці видовища майже втратили своє обрядове значення, їх почали влаштовувати на театр. майданчиках актори-напівпрофесіонали. Існував нар. театр котеба (в народу бамбара — найдовше), який ставив сатиричні сценки з життя села. В 50-х рр. натер. М. почав розвиватись аматорський театр сучас. форми. В репертуарі колективів — п'єси на актуальні теми з життя республіки. В 60-х рр. створено Нац. фольклорну трупу (1961, 1970, 1976 гастролювала в СРСР), 1970 — трупу Нац. театру. При Нац. ін-ті мистецтв функціонує відділення драми, яке готує кадри для театру. В М. існує Асоціація кінематографістів. Серед фільмів: "Повернення Тьємана" (1971, реж. Д. Куйят), "Аспірант" (1969), "П'ять днів одного життя" (1973), "Чорний прапор на Півдні континенту" (1975), "Баара" (1978; всі — реж. С. Сіссе, випускник ВДІКу).

Літ.: Радченко І. Ф. Республика Мали. М., 1969: Кондратьев Г С. Путь Мали к независимости. М., 1970; Республика Мали. Справочник. М. 1977.

Малi - leksika.com.uaМалi - leksika.com.uaМалi - leksika.com.uaМалi - leksika.com.uaМалi - leksika.com.uaМалi - leksika.com.uaМалi - leksika.com.ua

Малi - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази