Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow пер-план arrow ПЕРЕЯСЛАВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
   

ПЕРЕЯСЛАВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО

- давньоруське удільне князівство з центром у м. Переяславі (тепер Переяслав-Хмельницький Київ, обл.). Займало територію по лівих притоках Дніпра — Трубежу, Сулі, Супою, Пслу, Ворсклі; на Зх. межувало з Київським князівством, на Пн. і Сх. — з Чернігівською землею, на Пд. — з Половецькою землею. Початок становлення П. к. належить до часу утворення територіального і політ, ядра Давньорус. д-ви — Київської (Руської) землі, до якої територія П. к. входила як складова частина. Як окреме тер.-політ, утворення П. к. сформувалося 1054, після поділу Русі Ярославом Мудрим на уділи. За заповітом вел. князя П.к. отримав третій із його синів — Всеволод Ярославич, який зберіг за собою удільне князівство і тоді, коли став київ, князем (1078). Одним з наймогутніших переясл. князів був Володимир II Мономах, що правив по смерті Всеволода Ярославича у 1094—1113, а потім став київ, князем. П. к. перейшло до його синів. Поступово формувалася адм.-земельна структура князівства, створювалися залежні від переясл. князя волості: власне Переяславська, Остерська, Вирівська, Курська, Ростово-Суздальська і Смоленська. Отже, П. к. становило тер. і політичне ядро Переяславської землі (князівство разом з волостями); обидва терміни — земля й князівство інколи вживаються паралельно. Склад феод, волостей постійно змінювався. В історії П. к. (землі) вичленовуються два періоди: 1054—1136 і 1136—1233. У першому з них Переяслав зберігав за собою становище одного з найзначніших міст Русі після Києва і Чернігова. У кін. 11 — на поч. 12 ст. перетворився в аванпост Києва у б-бі проти кочовиків, насамперед половців. П. к. стало своєрідною і необхід. сходинкою для претендентів на київ, великокнязівський стіл. Переясл. князі утримували в своїх руках, крім власне П. к., величезні волості в ін. частинах Русі (що часто територіально не межували між собою), активно впливали на політику Давньорус. д-ви, брали участь у феод, князівських з'їздах.

Під час другого періоду в історії П. к., що хронологічно збігся з часом феод, роздробленості Русі, відбувався поступовий занепад політ, могутності П. к., яке втрачало одну за одною свої волості. Переясл. стіл став предметом міжкнязівського суперництва, його дедалі частіше займали ставленики владимирсько-суздальських і чернігівських князів. А напередодні монг. нашестя Переяслав фактично втратив і князівський стіл, перетворившись на звичайну фортецю на околиці Русі. 1239 П. к., підкорене ордами Батия, припинило своє існування як самостійна адм.-політична одиниця Давньої Русі. Його територія надовго ввійшла до складу Золотої Орди і разом з Половецькою землею становила один з найбільших улусів у її складі — Сарайську тьму.

Літ.: Коринный Н. Н. Переясл. земля. X - первая пол. XIII века. К., 1992.

Л. А. Сухих.

 

Схожі за змістом слова та фрази