Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow мін-мян arrow МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ
   

МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ

(МО України) — центр, орган викон. влади, який забезпечує проведення в життя держ. політики у сфері оборони д-ви та військ, будівництва, керівництво Збройними Силами України, їх мобілізац. і бойову готовність та підготовку до покладених на них завдань. Завдання МО України, напрями його практ. діяльності, повноваження та права міністра оборони України визначені указом Президента України «Про затвердження Положень про Міністерство оборони України та Генеральний штаб Збройних Сил України» від 21. VIІІ 1997. Осн. завдання МО України: реалізація держ. політики з питань оборони і військ, будівництва; оцінка воєнно-політ. обстановки, визначення рівня воєнної загрози; безпосереднє керівництво ЗС, тримання їх у пост, бойовій і мобілізац. готовності; забезпечення оснащення ЗС озброєнням і військ, технікою, підготовки і розстановки кадрів, розвитку військ, освіти і науки, зміцнення дисципліни, правопорядку та виховання особового складу; здійснення заходів з реалізації соціально-правових гарантій військовослужбовців, членів їх сімей та працівників ЗС; створення умов для цив. і громад, контролю над ЗС. У відповідності з покладеними на нього завданнями МО України: бере участь у формуванні та реалізації держ політики у сфері оборони та військ, будівництва, розробці проекту воєнної доктрини, пропозицій та обгрунтувань до актів ВР України, Президента України, КМ України, Ради нац. безпеки і оборони України з питань військ, та військ -тех. політики д-ви; подає на розгляд Президентові України опрацьовані разом з Ген. штабом, ін. органами викон. влади проекти концепції військ, будівництва, держ. програми будівництва і розвитку ЗС, держ програми розвитку озброєння та військ, техніки, планів дислокації та розташування ЗС, пропозиції щодо їх заг. структури, чисельності та практ. застосування; подає КМ спільно опрацьовані з відповідними м-вами, ін. військовими формуваннями проект мобілізац. плану і схеми мобілізац. розгортання ЗС та ін. військ. формувань, план підготовки тер. д-ви до оборони, а після затвердження здійснює заходи щодо їх реалізації; оцінює воєнно-політ. обстановку та визначає рівень воєн, загрози; бере участь у формуванні оборон, бюджету, звітує перед КМ про використання виділених коштів; організовує нагромадження озброєння і військ, техніки у непорушному запасі, ін. матеріальних ресурсів у мобілізац. резерві ЗС; здійснює заг. керівництво бойовою, операт., мобілізац., морально-психол. підготовкою ЗС, воєнною наукою та освітою; визначає пріоритети та гол. завдання воєнної розвідки і забезпечує її діяльність; здійснює функції держ. замовника на розробку, в-во, постачання, ремонт, знищення і утилізацію озброєння, військ, техніки та майна, виконання робіт та надання послуг для потреб оборони; організовує всебічне забезпечення ЗС продовольством, майном, матеріальними та ін. ресурсами, здійснює військ, перевезення; проводить держ. кадрову політику у ЗС, забезпечує військове, правове, військово-патріотичне, морально-естетичне виховання особового складу та проведення заходів щодо зміцнення військ, дисципліни і правопорядку у військах (силах); виконує заходи, пов'язані з призовом гр-н на військову службу та їх звільнення у запас, а також з мобілізацією та демобілізацією; забезпечує виконання зак-ва щодо екол. безпеки під час діяльності ЗС та підпорядкованих м-ву структур; утворює, реорганізовує та ліквідує у встановленому порядку підприємства, установи, організації, військові частини і з'єднання, військ, навч. заклади, а також контролює їх діяльність; керує екон. і фін. роботою у ЗС; здійснює заходи щодо соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей, охорони здоров'я особового складу; бере участь у підготовці міжнар. договорів України, укладає міжнар. договори міжвідомчого характеру і забезпечує їх виконання, здійснює військ, і військ.-тех співробітництво з військ, органами іноз. держав, забезпечує участь миротв. контингентів ЗС України у міжнар. миротв. операціях; здійснює інспектування органів управління, військ (сил), установ і організацій м-ва, стану бойової і мобілізац. готовності ЗС, якості виконання покладених на них завдань; організовує виконання актів зак-ва, а також пропонує Президентові України, КМ України заходи щодо їх удосконалення; здійснює ін. функції, що випливають з покладених на м-во завдань. МО України в процесі покладених на нього завдань взаємодіє з ін. центр, і місц. органами викон. влади, органами АР Крим, органами місц. самоврядування, а також з відповідними органами ін. держав.

Міністр оборони України несе персональну відповідальність перед Президентом України, КМ України та Радою нац. безпеки і оборони України за виконання МО покладених на нього завдань і функцій. Відповідно міністр здійснює керівництво м-вом, організовує роботу колегії м-ва і головує на її засіданнях, затв. штат і положення про структурні підрозділи МО, є розпорядником його коштів, присвоює у встановленому порядку військ, звання та вносить подання про присвоєння звань особам вищого офіцер, складу, представляє військовослужбовців, які найбільше відзначилися, до держ. нагород і презид. відзнак, здійснює ін. повноваження. Міністр оборони України в межах повноважень м-ва на основі актів зак-ва видає накази і директиви, організовує і контролює їх виконання. У випадках, передбачених зак-вом, рішення МО України є обов'язковими для виконання центр, і місц. органами викон. влади, органами місц. самоврядування, військ, формуваннями, а також підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та гр-нами. Пост. КМ України від 24.ІІІ 1999 конкретизовано окр. питання структури МО України, а також розмежування повноважень між ним і Ген. штабом ЗС України.

В. Ф. Смолянюк.

 

Схожі за змістом слова та фрази